Як іноземних працівників легалізовували через церкви

Навесні цього року в Польщі одним із гучних розслідувань у сфері нелегального працевлаштування іноземців став репортаж телеканалу TVN24 «Święty biznes. Misjonarze z Kolumbii». Журналісти поставили під сумнів законність моделі, за якою іноземців оформлювали через зареєстровані релігійні організації, хоча фактично вони працювали на комерційних підприємствах.

Історія швидко вийшла за межі медійного скандалу. Вона привернула увагу уряду, юристів та експертів з міграційного права, оскільки показала: проблема може полягати не лише у можливих зловживаннях окремих агентств з працевлаштування чи роботодавців, а й у самій конструкції польського законодавства, яка допускає різне тлумачення окремих норм.

Як саме працювала ця схема, чому вона взагалі стала можливою та які юридичні наслідки можуть очікувати її організаторів – розбираємося далі.

Місіонерська схема 

У своєму розслідуванні журналісти TVN24 описали низку елементів схеми, які, за їхньою версією, дозволяли залучати іноземців до роботи без проходження стандартної процедури легалізації працевлаштування.

Зокрема, першим елементом схеми було використання релігійної організації. Як зазначає TVN24, польське законодавство встановлює порівняно нескладну процедуру реєстрації нової церкви або релігійного об'єднання. Для цього необхідно подати документи до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, описати віровчення та зібрати підписи 100 осіб.

На момент виходу розслідування в Польщі було зареєстровано 178 церков та інших релігійних об'єднань, ще 14 перебували в процесі реєстрації. Саме деякі з таких організацій, за даними журналістів, використовувалися для оформлення іноземців.

Наступним кроком було оформлення іноземця як особи, що виконує релігійні функції. Для цього церковна організація видавала внутрішній документ — dekret misyjny або інше офіційне направлення.

Формально людина приїжджала до Польщі для здійснення місіонерської або іншої релігійної діяльності. Фактично ж, як стверджують журналісти, вона працювала на м'ясокомбінаті, будівництві, у логістичному центрі, на лісопильні чи іншому виробництві.

Вони також звертають увагу, що для осіб, які виконують релігійні функції, внески до системи ZUS фінансуються за рахунок Funduszu Kościelnego, що, на думку журналістів, дозволяло суттєво скоротити витрати на оформлення таких «працівників-місіонерів».

Описали автори розслідування й механізм руху коштів при такій схемі працевлаштування. Зокрема, за їхньою версією, роботодавець оплачував послуги агентства, агентство перераховувало частину коштів релігійній організації, а вже вона здійснювала виплати працівникам. При цьому гроші могли оформлюватися не як заробітна плата, а як відшкодування витрат, пов'язаних із місією.

Саме така конструкція, на думку авторів розслідування, дозволяла обходити окремі вимоги як трудового, так і податкового та соціального законодавства.

Законодавчий виняток

Найцікавіше у цій історії полягає в тому, що організатори не вигадали окремий механізм легалізації праці, а використали виняток, який уже існує в польському законодавстві.

Чинне Розпорядження Міністра сім'ї, праці та соціальної політики від 20 листопада 2025 року передбачає, що окремі категорії іноземців можуть працювати без отримання дозволу на роботу. Серед них прямо зазначені духовні особи, члени монаших орденів та особи, які виконують релігійні функції у зареєстрованих церквах та інших релігійних об'єднаннях.

При цьому закон не використовує поняття «місіонер». Він оперує значно ширшим терміном – osoba wykonująca funkcje religijne. Більше того, такі особи можуть працювати не лише безпосередньо в церкві чи релігійній організації, а й в іншому суб'єкті, якщо вони були офіційно направлені туди компетентним органом відповідної церкви.

Саме це формулювання і стало предметом дискусії після виходу розслідування. Адже закон не пояснює, що саме слід розуміти під виконанням релігійних функцій, а також не встановлює чітких критеріїв, за яких особа може бути направлена працювати до іншого суб'єкта.

За версією TVN24, саме цією правовою конструкцією й користувалися організатори схеми.

Юридичні нюанси

Чи означає це, що така модель є законною? Не зовсім. Сам факт існування винятку із загального правила ще не означає, що його можна використовувати для будь-якої діяльності.

Польське законодавство справді звільняє від необхідності отримувати дозвіл на роботу тих іноземців, які виконують релігійні функції. Але, якщо під час перевірки з'ясується, що людина фактично працювала на виробництві, складі чи будівництві як звичайний працівник, державні органи оцінюватимуть не назву документів на роботу, а реальний характер правовідносин.

Саме тому після виходу розслідування журналісти поставили запитання заступнику міністра внутрішніх справ Томашу Шиманьському, чи є така схема законною. Його відповідь була показовою: «Zgodnie z prawem jest». 

Водночас він одразу додав, що законодавство потребує змін, якщо дозволяє використовувати подібні механізми.

Ризики для працівників

У будь-якому випадку, якщо під час перевірки з'ясується, що людина фактично не виконувала релігійних функцій, а працювала як звичайний працівник, контролюючі органи Польщі можуть поставити під сумнів законність її права на роботу. Це може вплинути і на подальше перебування в країні, якщо підставою для нього був саме цей статус.

Крім того, «нелегальний» працівник може втратити трудові гарантії. Наприклад, у нього можуть виникнути проблеми з підтвердженням трудового стажу, стягненням невиплаченої заробітної плати, оплатою понаднормової роботи, правом на відпустку, оплатою лікарняних, компенсацією у разі нещасного випадку на виробництві тощо.

Також, якщо під час перевірки буде встановлено, що схема використовувалася неправомірно, можуть виникнути питання щодо правильності сплати внесків до ZUS. Це потенційно може вплинути на страховий стаж або доступ до окремих соціальних виплат, хоча конкретні наслідки залежатимуть від результатів перевірки та рішень компетентних органів.

Також не треба забувати й про повну залежність «працівника-місіонера» від релігійної організації. Це те, про що якраз писав TVN24. Адже, при подібній схемі працевлаштування людина фактично залежить не від роботодавця, а від організації, яка видала направлення. Якщо її виключають із числа осіб, які виконують релігійні функції, вона може одночасно втратити підставу для роботи та перебування у країні (залежно від її міграційного статусу), житло, якщо його надавала організація, та джерело доходу.

Натрапили на нелегальну схему – будьте пильні. Наслідки серйозніші за штраф: втрата права на перебування, кримінальна відповідальність, анулювання посвідки, заборона на в'їзд у Шенген. Навіть вигідна на вигляд пропозиція буває пасткою. Шукайте роботу через легальних роботодавців та агенції з офіційним оформленням. 

Стали жертвою шахраїв з Агенцій – розкажіть анонімно: 

[email protected]