Фіктивне студентство – небезпечна пастка для працівників

Останнім часом Польща дедалі активніше посилює контроль за легальністю перебування іноземців в країні. Причиною стали не лише візові скандали чи боротьба з нелегальною міграцією, а й виявлення схем, що використовували систему вищої освіти як інструмент для обходу міграційного законодавства.

Однією з найрезонансніших стала справа приватного університету Wyższa Szkoła Współpracy Międzynarodowej i Regionalnej (WSWMiR) ім. Зигмунта Глогера у місті Воломін поблизу Варшави. За версією польської прокуратури, навколо нього діяла організована група, яка допомагала іноземцям отримувати документи про навчання без фактичного вступу чи відвідування занять. Такі документи використовувалися для отримання студентських віз, працевлаштування без необхідних дозволів, а в окремих випадках навіть для набуття польського громадянства.

Сама справа вийшла далеко за межі освітньої сфери. Вона стала одним із ключових аргументів для перегляду польської міграційної політики щодо іноземних студентів. 

Університет, який не викликав підозр

Особливий резонанс справі надав той факт, що мова йшла не про фіктивний навчальний заклад. WSWMiR був приватним університетом з багаторічною історією. Його дипломи визнавалися в офіційній системі польської вищої освіти, а сам університет мав право приймати на навчання іноземців. Саме тому документи, видані від його імені, не викликали підозр ані в консульських установах, ані в органах, що легалізують перебування іноземців.

За інформацією польської газети Gazeta Wyborcza, одним із ключових фігурантів справи є колишній проректор університету WSWMiR Радослав З., ім'я якого прокуратура не розголошує. Саме його слідство вважає організатором схеми. 

Розслідування триває ще з 2022 року, а у жовтні 2025-го, як повідомляли ЗМІ, прокуратура висунула обвинувачення 12 особам – громадянам Польщі та України, яких підозрюють в участі в організованій злочинній групі, підробленні документів, сприянні незаконному перебуванню іноземців у Польщі та відмиванні коштів. За окремими статтями їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

Як працювала схема

Схема, за якою працювала злочинна група, була відносно простою. Посередники знаходили потенційних клієнтів за межами Польщі або серед іноземців, які вже перебували в країні. За винагороду від 500 до 6000 злотих вони пропонували повний пакет документів, який створював враження, що людина офіційно зарахована до польського університету. 

Отримавши такі документи, іноземець міг звернутися по студентську візу або подати документи на тимчасову посвідку на проживання. Формально всі папери виглядали справжніми. Однак, за даними слідства, значна частина таких «студентів» ніколи не розпочинала навчання або взагалі не мала наміру відвідувати заняття.

Польська прокуратура встановила, що документи, видані в межах схеми, використовували громадяни понад 20 держав. Серед них: Україна, Росія, Білорусь, Туреччина, Індія, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Китай, Нігерія, Сомалі, Гана, Туніс, Сирія, Ліван, Алжир, Колумбія та Гватемала.

Коли студентський квиток стає дозволом на роботу

А ось про те, що справа університету у Воломіні стосувалася не лише незаконної міграції, а й тіньового працевлаштування, свідчить інше кримінальне провадження, відкрите вже у 2026 році.

Перед судом постали троє громадян Колумбії, які, за даними слідства, використовували документи WSWMiR для підтвердження свого нібито студентського статусу. Він був необхідний обвинуваченим не для отримання освіти, а для законного доступу до польського ринку праці.

Один із фігурантів під час допиту визнав, що отримав студентське посвідчення через роботодавця, сплативши за нього 700 злотих. Документ мав підтверджувати його право працювати без додаткових адміністративних процедур.

Саме цей епізод став одним із перших офіційно задокументованих випадків, коли студентські документи використовувалися як інструмент обходу правил працевлаштування іноземців, які для тих же колумбійців в Польщі є дуже непростими. 

Але цікаво інше. Серед агенцій, які не гребували «псевдостудентами», учасники ринку працевлаштування в різний час називали навіть достатньо відомі компанії: Atlas Work, Personnel Service, KONO, Asistwork Sp. z o.o., EWL Group та ін.

Чому статус студента був настільки привабливий

Протягом багатьох років польське законодавство створювало для студентів-іноземців особливий режим працевлаштування. Особи, які навчалися на денній формі у польських закладах вищої освіти, могли працювати без отримання окремого дозволу на роботу.

Додаткові переваги мали студенти віком до 26 років. Якщо вони працювали за договором доручення (umowa zlecenia, UZ), на таку зайнятість, як правило, не нараховувалися внески до системи соціального страхування (ZUS), а завдяки податковій пільзі Ulga dla młodych доходи в межах встановленого законом ліміту звільнялися від сплати податку на доходи фізичних осіб (PIT). У результаті роботодавець мав нижчі витрати на працевлаштування, а працівник отримував більшу суму «на руки». Це одна з схем, яка дозволяє агентствам з тимчасового працевлаштування (АТП) демпінгувати на ринку, пропонуючи послуги нижче мінімальної, легальної та економічно обґрунтованої ринкової ставки (детальніше читай тут).

Саме тому статус студента став настільки цінним не лише для тих, хто дійсно приїжджав навчатися, а й для осіб, які розглядали його як найпростіший спосіб легально працювати в Польщі, а також для самих АТП.

Від контролю документів – до контролю реального навчання

Ситуація змінилася з 1 липня 2026 року у зв’язку з Реформою легалізації праці студентів-іноземців. Нові правила передбачають, що право працювати без окремого дозволу зберігається лише для студентів денної форми навчання у закладах, які включені до переліку навчальних закладів, затверджених Міністром внутрішніх справ та адміністрації (MSWiA) для прийому іноземців.

Загалом тепер контроль охоплює весь ланцюг легалізації іноземця – від університету, який видає документи, до підприємства, що приймає людину на роботу. Фактично держава переходить від боротьби з окремими випадками нелегального працевлаштування до протидії цілим схемам, які роками дозволяли обходити міграційне та трудове законодавство. І це потрібно враховувати іноземцям, які прагнуть працювати у Польщі.

Натрапили на нелегальну схему – будьте пильні. Наслідки серйозніші за штраф: втрата права на перебування, кримінальна відповідальність, анулювання посвідки, заборона на в'їзд у Шенген. Навіть вигідна на вигляд пропозиція буває пасткою. Шукайте роботу через легальних роботодавців та агенції з офіційним оформленням. 

Стали жертвою шахраїв з Агенцій – розкажіть анонімно: 

[email protected]