Приховані години: як агентства обкрадають працівників

Однією з найбільш розповсюджених схем мінімізації податкових зобов’язань і витрат агентств тимчасового працевлаштування (далі — АТП) є приховування фактичної кількості відпрацьованих іноземцями годин.

Зовні така модель виглядає законною: людина офіційно оформлена, має укладений з агентством цивільно-правовий договір про надання послуг (далі – umowa zlecenia, UZ) та отримує зарплату на картковий рахунок. Однак у документах відображається лише частина реально виконаної роботи. Завдяки цьому агентство зменшує базу для нарахування соціальних внесків і податку на доходи. Які ризики виникають тут для працівників? 

Як працює схема

За договором між АТП і підприємством тимчасового працівника направляють на виконання погодинної роботи. Наприклад, у конкретному місяці він має відпрацювати 160 годин, і саме за цей обсяг роботодавець оплачує послуги агентства.

В UZ із працівником агентству не обов’язково зазначати конкретну місячну кількість годин. Закон вимагає від роботодавця лише фіксувати фактично виконаний час, а у випадку тимчасової роботи такий облік веде саме роботодавець-користувач. Водночас ні працівник, ні підприємство зазвичай не бачать, яку суму винагороди та кількість годин АТП відображає у розрахунках із ZUS (Управлінням соціального страхування) і Національною податковою адміністрацією (KAS).

Саме тут виникає можливість для зловживань. Недобросовісне агентство може задекларувати, що працівник відпрацював не 160, а лише 40 годин. На ринку поширена практика, коли агентства занижують цей показник в 4-5 разів.

Заробіток працівникові виплачують двома частинами: офіційну суму за задекларовані години перераховує агентство, а гроші за прихований час можуть надходити окремим платежем від фізичної особи. Працівник часто не звертає на це уваги, оскільки загалом отримує обумовлену винагороду. Проте такий поділ платежів є однією з ознак того, що частина доходу не потрапляє до офіційної звітності.

Роботодавець-користувач також може формально не знати про схему. Він сплачує АТП повну вартість послуг відповідно до фактично відпрацьованого часу, тоді як розрахунки з працівником, ZUS і податковою проводить агентство. У результаті підприємство отримує персонал, працівник – гроші, а АТП зовні виконує свої зобов’язання. Порушення приховане всередині розрахунків: агентство штучно зменшує офіційний дохід працівника і залишає частину несплачених внесків собі як додаткову маржу.

Компанії, що систематично використовують такі практики, на польському ринку неофіційно називають agencje krzak («агенції-одноденки», дослівно — «кущові агентства»). Вони демпінгують, економлять на легальному оформленні персоналу, а після початку серйозних перевірок можуть закриватися або продовжувати діяльність через іншу юридичну особу.

Але на жаль до схем з заниженням реально відпрацьованих годин долучаються і компанії з ім’ям. Як повідомляє низка робітників, їм доводилось стикатись з подібним в таких агентствах як Asistwork Sp. z o.o., Personnel Service, Atlas Work, EWL Group, KONO тощо.

Чому ця схема стала масовою

Її поширенню сприяла жорстка конкуренція на ринку тимчасової праці. У пікові періоди польським підприємствам терміново потрібні десятки або сотні працівників для виробництва, логістики, складів, харчової промисловості тощо. Потребу, у першу чергу закривають іноземні тимчасові працівники. Звісно роботодавці зацікавлені у низьких витратах на оплату роботи.

Однак законодавство встановлює мінімальну погодинну ставку. У 2026 році для UZ вона становить 31,4 злотих за 1 годину брутто. Після нарахування внесків до ZUS фактична вартість працевлаштування для агентства зростає приблизно до 37,82 злотих. З урахуванням стандартної націнки АТП, навіть без транспортних та інших виробничих витрат, мінімальна, легальна та економічно обґрунтована ринкова ставка агентств для роботодавця-користувача складає 42-43 злотих за 1 годину роботи (детальніше читай тут).

Тому пропозиція, яка суттєво нижча за цю межу, має викликати запитання. Адже така «конкурентна» ціна, у порівнянні з агентствами, що працюють повністю легально, формується не завдяки ефективнішій організації роботи, а через ухилення від сплати податків.

Якщо з 160 фактично відпрацьованих годин агентство декларує лише 40, то щодо одного працівника за місяць бюджет може недоотримати близько 1,8 тис. злотих у вигляді внесків до ZUS та податку на доходи (PIT). Ця різниця і дозволяє АТП демпінгувати.

Як контролюючі органи виявляють такі схеми

Протягом тривалого часу подібні схеми було складно викрити. Формально працівник мав чинний договір, був зареєстрований у системі соціального страхування та працював легально.

Однак із посиленням контролю за працевлаштуванням іноземців ситуація змінилася. Зараз під час перевірок умов працевлаштування іноземців Прикордонна служба Польщі (далі – Straż Graniczna, SG) аналізує не лише наявність дозволу на роботу чи договору, а й фактичні умови виконання роботи. Якщо виявляються порушення така інформація передається у Державну інспекцію праці (PIP), ZUS, KAS.

Наслідки можуть виходити далеко за межі звичайного донарахування зарплатних податків та внесків з відповідними відсотками за прострочення. Якщо іноземець фактично працював на умовах, відмінних від тих, які були зазначені у документах легалізації праці, то це може кваліфікуватись як незаконне доручення роботи іноземцю. У такому разі агентству загрожуватиме штраф від 3000 до 50000 злотих, а також можлива і кримінальна відповідальність.

Чим ризикує працівник

Іноземний працівник не є ініціатором такої схеми й може не здогадуватись про її існування. Головним аргументом не ставити зайвих запитань стає те, що він отримує вищий дохід. Але саме для працівника наслідки можуть бути катастрофічними. 

Найперше – якщо іноземець подає документи на karta pobytu (посвідку на тимчасове проживання), державні органи оцінюють не лише факт працевлаштування, а й офіційний дохід та умови роботи. Якщо з'ясується, що в документах відображено лише незначну частину фактично відпрацьованого часу, це може негативно вплинути на розгляд заяви.

Проблеми виникають і під час оформлення кредиту, іпотеки чи навіть оренди житла. Банки та фінансові установи враховують лише офіційно підтверджений дохід. Якщо значна частина зарплати виплачувалася поза офіційним обліком, вона фактично не існує для фінансової системи.

І головне. Внески до ZUS напряму залежать від офіційно задекларованої зарплати. Її штучне заниження може призвести до менших соціальних виплат, лікарняних та інших страхових гарантій, особливо у випадку виробничої травми чи тривалої непрацездатності.

Натрапили на нелегальну схему – будьте пильні. Наслідки серйозніші за штраф: втрата права на перебування, кримінальна відповідальність, анулювання посвідки, заборона на в'їзд у Шенген. Навіть вигідна на вигляд пропозиція буває пасткою. Шукайте роботу через легальних роботодавців та агенції з офіційним оформленням. 

Стали жертвою шахраїв з Агенцій – розкажіть анонімно: 

[email protected]